Ажоражоне

В історію мистецтва Високого Відродження яскраву сторінку вписала Венеція, де цей період тривав до середини XVI в. Особлива пишнота місто придбала після перебудови його центра учнем Браманте Якопо Сансовино (I486- 1570). Напроти Палацу дожів він спорудив монументальну бібліотеку Сан-Марко з ажурним фасадом, органічно зв'язавши її з ансамблем площі. У підніжжя дзвіниці собору Сан-Марко майстер побудував невелику витончену будівлю - Лод-жетту, а в 1532-1537 р. на Великому каналі - ошатне палаццо Корнер делла Ка-Гранде. Найвищого розквіту в XVI в. досяг венеціанський живопис із її багатими традиціями, створеними майстрами попереднього сторіччя, і в першу чергу поетично-споглядальною творчістю Джованни Беллини, учителі великих майстрів Джорджоне й Тиціана. З мистецтвом Джорджоне венеціанський живопис придбав загальіталійське значення, затвердивши свої художні особливості. Джорджеві Барбарелли да Кас-тельфранко, прозваний Джорджоне (1476 або 1477-1510), народився в маленькому містечку Кас-тельфранко, про його життя збереглися скупі відомості. Відомо, що він, гарна й чарівна людина, мав винятковий талант живописця й була чудовим музикантом. Джорджоне сформувався в середовищі венеціанських гуманістів. Він писав картини для цінителів мистецтва й приватних колекцій, однак його великі роботи, виконані по замовленнях, не збереглися.

Відомо лише кілька картин майстра, написаних маслом. Джорджоне - художник тонкої поезії, глибокого ліричного почуття, схованих переживань. Музика, меланхолія, споглядальний настрій - природний зміст його картин, у яких начебто немає сюжету, немає й активної дії, але є присутнім часом складний підтекст Разом з тим творчість Джорджоне людяно, повно чарівної краси, зберігає вічну хвилюючу привабливість. Головну роль у його живописі грає колорит з різноманіттям тонів і їхніх м'яких переливів. Одна з ранніх робіт Джорджоне - «Юдифь» (близько 1502 р.) - присвячена подвигу біблійної героїні Юдифи, що врятувала рідне місто від навали ассирийцев. Вона відправилася в стан ворогів і вбила їхнього полководця - Олоферна. Військо ворога відступило. Прекрасна лагідна Юдифь персоніфікує в картині вищу справедливість.

Герої Джорджоне найчастіше перебувають у роздум, занурені у свій внутрішній мир. Його повні життя добутку світського характеру навіяні античної ^міфологією, алегоріями або літературними творами. Знаменита картина «Гроза» (близько 1505 р.) підлога^ на таємничій поетичності, який підлеглі не стільки люди, скільки сама природа, що напружено застигла чекаючи грози. Уперше в історії живопису пейзаж грає настільки важливу роль у картині, як би відбиваючи щиросердечний стан героїв. Єдність людини й природи втілено й у ранній картині Джорджоне «Три філософи», і в більше пізньому чудесному «Сільському концерті», де в спокійний пейзаж з округлими купами дерев під хмарним небом уписана група з юнаків-музикантів і оголених жінок. В 1507- 1508 р. Джорджоне створив «Сплячу Венеру» - самий прекрасний ідеальний жіночий образ у мистецтві Високого Відродження. У розквіті творчих сил він умер від чуми, не встигнувши завершити свою велику картину, і Тиціан дописав у ній пейзаж.

Широко відомий при житті, Джорджоне був забутий уже наприкінці XVI сторіччя, його творчість відкрили заново лише в другій половині XIX в. Сильний вплив він зробив на свого учня Тиціана, що по натурі, характеру й масштабу дарування був йому багато в чому протилежний.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Новости рынка недвижимости