Що ж, вас можна поздоровити - жадану ділянку землі вдалині від міської штовханини, шуму й пилу нарешті-те придбаний. Місце вам дуже подобається: неподалік ліс, зовсім близько - озеро, у яке впадає невелика річечка. Благодать! Залишилося тільки звести будинок - такий, про яке ви мріяли вже дуже давно, і насолоджуватися життям на природі. Хочеться, щоб бажання здійснилося якомога швидше, і стомлюючий шлях від риття котловану до того моменту, коли ви зможете пити чай з домашнім варенням, сидячи в кріслі-качалці на новенької, що ще пахне свіжим деревом терасі, не був довгим. Але адже ще древні говорили: Festina lente - квапся повільно. Ні, звичайно ж, чимало будівельних бригад, фірм, представники яких приїдуть на ділянку по першому заклику, прикинуть «на коліні», у що обійдеться будівництво, і відразу засукають рукава. Відразу ж спантеличать вас кошторисами, у яких проставлені цифри з декількома нулями, позначать зразкове коло витрат, попросять вчасно доставляти матеріали й уже з наступного дня почнуть рити котлован. Пообіцяють вибудувати будинок стахановскими темпами. І оцінять свої праці за пітерськими розцінками взагалі ж недорого. Ви вже починаєте потирати руки в передчутті того недалекого дня, коли зможете ввійти в милий будиночок під черепичним дахом, і щедро розплачуєтеся з мастеровими. Але! Одна справа - будувати швидко й дешево. Зовсім інше - БУДУВАТИ ПРАВИЛЬНО. А це, крім усього іншого, має на увазі проведення підготовчих робіт, перш ніж застромити лопату в землю - тобто почати будівництво. Скажете, що це довго, утомливо, вимагає додаткових витрат і, по великому рахунку, не потрібно: будівельники адже знають, як установлювати фундамент, класти стіни й монтувати навісні стелі, - навіщо ще якась підготовка? Повернемося до тієї самої бригади, що відразу бере бика за роги, інакше кажучи, будує, не утружда себе такими «дріб'язками», як попереднє пророблення на стадії проектування всіх вузлів і з'єднань. Зробили вони, припустимо, підвал для вашого будинку. Але - низький, фірмовий котел, що ви придбали по їх же вказівці, туди не входить. Розмістили цю громадину в кухні, підключили до електромережі - полетіла вся проводка. Тому що не розрахували потужність. Начебто б налагодили проводку - згадали, що треба прокладати труби для каналізації, почали довбати фундамент. Продолбили - будинок осів більше, ніж очікували. Підсилили фундамент, за що вам довелося додатково викласти кругленьку суму, згадали про світильники на вулиці - знову почали длубатися в проводці. Все це - гроші. Причому - ваші, кревні. Потім розкрили тільки покладені доріжки на присадибній ділянці, щоб провести «неврахований» раніше кабель. Знову зробили доріжки, за матеріал для яких вам знову довелося заплатити. І так - якщо не у всьому, то багато в чому: двічі оплачувати ту саму роботу! У підсумку ви коштуєте посередині ділянки з контурами, що намітилися, садиби, розгублено чешете в потилиці й, перебираючи незаплановані витрати, які випливають чи ледве не щогодини, змушені констатувати, що витрати ростуть у геометричній прогресії, переробки випливають одна за інший, а в строки умільці-будівельники, що зіштовхуються те з однієї, то з іншою проблемою, уже не укладаються. І всі тому, що БУДУЮТЬ НЕПРАВИЛЬНО! Але ж потім цей наспіх скроєний будинок прийде експлуатувати, проводити профілактику систем, які споконвічно не стикуються. Ліцензовані фірми й компанії, у яких є й будівельний відділ, і архітектурне бюро, діють по інших принципах, проводячи паралельно зі створенням архітектурного проекту підготовчі роботи з будівництва. Фахівці першою справою цікавляться, що хоче майбутній хазяїн будинку, які конкретно апартаменти йому потрібні: всі бажання - від наявності або відсутності горища до кольорів шпалер у спальні повинні бути враховані. Потім виїжджають на місце, дивляться ділянку, околиці (адже майбутній будинок повинен органічно вписати в ландшафт) і збирають вихідні дані для проектування, а саме - вивчають геолого-геодезичні характеристики «плями», призначеного під забудову, щоб точно розрахувати фундамент, визначити місце для шпари, варіанти подачі питної води, відводу каналізаційних стоків і так далі. Потім за справу береться команда професіоналів, очолювана головним інженером проекту, що веде його й відповідає за погоджені дії своїх колег і кінцевий результат. Поки архітектор працює над архітектурно-планувальним рішенням, погоджуючи із замовником фасади, дизайнери займаються внутрішнім оформленням будинк

Приватна архітектура - жанр, що не обманює: вона завжди адекватно показує властивій епосі подання про комфорт, естетику, престиж і функціональності будинку. Замість коробок із чітким, як в «хрущобі», членуванням по кімнатах і поверхам, у наших пригородах з'явилися стильні будинки, що стали зразками для наслідування, а деякі архітектори захопилися розробкою проектів, розрахованих на багаторазове повторення. Окремі зразки такої «каталогової» архітектури - проекти, які можна придбати для будівництва власного будинку, - стали бестселерами. Аналіз продажів «проектів масового попиту» може багато про що розповісти сьогоднішнім домобудівникам, як професіоналам, так і часткою особам. Для початку позначимо тенденцію кількома словами: епоха «безрозмірності» пройшла, прийшов час компактних, ергономічних, стильних будинків. У міру розвитку ринку заміської нерухомості на зміну самобудую приходять комплексні рішення. Котеджних селищ, «гарних і різних», навколо міста стає усе більше. Але є тут один нюанс. В останні роки ціни на російську нерухомість росли, дивуючи й професіоналів ринку, і споживачів. Дорожчало все: площі в бізнесах-центрах, типові квартири, будинку й ділянки для бажаючих перебратися на ПМЖ у пригород... Істотно змінилася й ситуація на ринку котеджних селищ. По-перше, будувати сталі більше, і в покупця з'явилася можливість вибору. По-друге, досвід колишніх експериментів і вантаж помилок попередників зробили сьогоднішнього замовника більше обережним і реалістичним. Він вимагає ергономічних, продуманих планувань, оптимальної прив'язки до транспортної й соціальної інфраструктури, висуває вимоги до архітектурного рішення селища, а також до сусідського оточення. По-третє, нові технічні можливості й традиції, що формуються, накладають відбиток на вимоги замовників. Нарешті, донедавна землі були для ринку нерухомості «мертвим капіталом». Але за рахунок їхнього перекладу в розряд земель поселень (а цей процес у багатьох регіонах уже почався) ділянок, придатних для реалізації житлових проектів, стане більше. Комплексне рішення, запропоноване девелопером або забудовником, в умовах зростаючої конкуренції може виявитися як удалими, так і не дуже. Арбітром завжди буде кінцевий споживач, що голосує за новий будинок не тільки серцем, але й чималими грішми. І саме його, споживача, побажання мають потребу в серйозному вивченні. Сьогоднішні ініціатори проектів комплексної забудови всі частіше катують аналітиків і маркетологів питаннями про те, що хотіли б бачити покупці. Питання ці досить прості, але від правильної відповіді на них залежить комерційний успіх проекту. Який оптимальний розмір ділянки? Що і як будувати, щоб проект був привабливим? Які планування найбільш популярні? Які матеріали вибирати, щоб будинок був виправданий по витратах, але виглядав респектабельним в очах покупця? Пропоновані нами дані й методи покликані заповнити ряд пробілів у картині споживчих переваг. В основу вибірки лягли не звичні для аналітиків дані по продажах об'єктів, а статистика, пов'язана із продажем споживачам проектів, що здобувають, щоб будувати будинку. При цьому середня ринкова вартість комплекту проектної документації, представленої, приміром, у виданні «Каталог проектів», становить 250-800 євро. Тобто людина, що виклала чималу суму за набір креслень, мабуть, повинен мати серйозні наміри, зв'язані з будівництвом будинки: можна із упевненістю сказати, що це реальний споживач, що по соціальному статусі й матеріальному становищі близький до цільової групи мешканців котеджних селищ. Вибираючи проект із тисяч представлених у банку даних, він в остаточному підсумку «голосує» за ті або інші площі, матеріали, планувальні особливості, архітектурне рішення. Крім того, на відміну від готових об'єктів, обсяги продажів готових проектів обчислюються не десятками, а сотнями на місяць і тисячі в рік. А це вже серйозний матеріал для аналітичних досліджень, що дозволяє «намалювати» не тільки статичну картину переваг, але й установити, як вони міняються. А це надзвичайно важливо для складання прогнозів, тому що допомагає визначити, «куди ми рухаємося». Нарешті, даний метод дозволяє зробити предметом досліджень і такі нюанси, як смакові переваги майбутніх новоселів. На жаль, традиційними соціологічними методами сьогодні практично неможливо однозначно визначити тенденції й напрямки, що домінують у приватній архітектурі. Приміром, інте

Перед власником заміської земельної ділянки, що збирається побудувати будинок, встає питання вибору проекту. Більшість архітектурних студій і будівельних компаній для початку пропонують своїм клієнтам вибрати категорію проекту: типовий (іноді його ще називають «готовий») або індивідуальний. На перший погляд основне розходження між ними полягає у вартості, подібно тому як костюм, що сли в ательє на замовлення, завжди дорожче «серійного» з магазина. Але це тільки на перший погляд. Сьогодні погоду на ринку заміської нерухомості роблять своєрідні «бестселери» - типи проектів заміських будинків, які стійко популярні як у будівельних компаній, так і в покупців. Удалі знахідки архітектора, застосовані один раз при забудові селища, тиражуються потім у нових проектах з різними змінами. У такий спосіб виникають швидко мутирующі «клони» типових проектів з пізнаваними архітектурними деталями, що мігрують із одного будівництва на іншу протягом двох-трьох, а те й п'яти-десяти років. Незважаючи на неминуще визнання, такі клони викликають різку ворожість порівняно заможних забудовників, що прагнуть до того, щоб усе було «по-особливому». Виходить, у них є тільки один вихід - замовлення індивідуального проекту. Безумовно, одиничні проекти обходяться дорожче. Але саме за унікальність, а також за «індивідуальний сервіс» клієнти готові платити додатково. Кваліфікація покупців росте, вони стають більше вимогливими до зовнішнього вигляду і якості майбутнього житла, намагаються зробити його винятковим. Тому багаті люди віддають перевагу заміському будинку, вибудуваний по власному проекті, з індивідуальними архітектурними рішеннями. Виходить, і із цього погляду індивідуальним проектам альтернативи немає. Припустимо, ви вирішили замовити проект будинку в одній з архітектурних студій, що мають багаторічний досвід роботи на ринку заміської нерухомості. У цьому випадку ймовірність розчарування реалізованим проектом буде невелика. Якщо повернутися до розхожого порівняння з костюмами, то при наявності достатніх фінансових засобів вибір на користь індивідуального «пошиття» проекту очевидний. Зрозуміло, що якщо архітектор, немов справдешній кравець, зніме «мірку» із всіх ваших смаків і переваг, те новий будинок буде, виражаючись словами швейників, сидіти як улитої. Як відомо, ідеальних забудовників, як і ідеальних фігур, не існує. Тому покупець типового проекту навіть при наявності порівняно великого вибору змушений іти на певні компроміси й поступки у зв'язку з невідповідністю характеристик будинку його побажанням. Але при більше близькому розгляді «винятковість» індивідуальних проектів може виявитися досить і досить уразливої. І от чому. Замовляючи проект «по собі», клієнт архітектурної студії хоче бути впевнений, що куплений їм «образ» тиражуватися не буде. Але з документів, що підписують, треба, що виняткові авторські права на всі ідеї архітектурного й об'ємно-планувального рішення будинку йому ніхто передавати не збирається. Втім, іноді вказується, що проект ніколи не буде повторений (тоді й ціни відповідні, в 1,5-2 рази вище). Але що конкретно мається на увазі під «ексклюзивом», як правило, не уточнює ніхто. Архітектори не дуже люблять говорити на цю тему, побоюючись пересудів із приводу границь їхньої творчої волі. Нерідко трапляється, що якщо не весь проект, те деякі його елементи, використані при розробці «ексклюзивного» індивідуального проекту, або сам образ повторюються знову й знову. Таким чином, подоба проекту, що був індивідуальним, мігрує з одного будівництва на іншу під маркою типового. Зрозуміло, що покупці-послідовники платять за нього набагато менше, ніж замовник. Ще один аргумент шанувальників індивідуальних проектів - особливий підхід до побажань клієнта. Але порівняння з індивідуальним пошиттям далеко не однозначно. Адже якщо подивитися на цю ситуацію з іншого боку, типовий проект, випробуваний десятками, якщо не сотнями покупців, має такої ж переваги перед індивідуальним, як машина серійної зборки перед саморобкою. Проблеми, що виникають при будівництві, неминуче «вигострюють» проект, відтинаючи від нього все зайве, непотрібне, невиправдане й залишаючи тільки те, що дійсно необхідно для комфорту в будинку. Але якщо в індивідуального проекту більше мінусів, чим плюсів, чому ж тоді ринок заміського домобудівництва не переорієнтується винятково на типові проекти, щоб не створювати забудовникам зайвих проблем? Відповідь на це питання криє
ться в самім понятті «індивідуальність». Практика показує, що тільки провідні архітектурні студії, а вірніше навіть окремо взяті архітектори, що мають за спиною великий досвід роботи із приватними замовниками, повністю виправдують очікування покупців подібних проектів. Інакше кажучи, прихильникам індивідуальних проектів варто звертатися тільки до яскравих творчих індивідуальностей. Основний аргумент супротивників типових проектів - неможливість підбора варіанта, що відповідає абсолютно всім побажанням покупця. Якщо говорити про окремо взяту невелику архітектурну студію, що має в портфоліо 30-40 готових проектів, із цією думкою важко не погодитися. Ще більш сумну картину являють собою пропозиції забудовників деяких стандартизованих котеджних селищ, що пропонують клієнтам 5-10 варіантів архітектурного вигляду родового гнізда. Зрозуміло, при такому виборі про повну відповідність характеристик будинку сподіванням покупців говорити не можна. У найкращому разі, при відсутності внутрішніх несучих стін, можна підігнати «під себе» планування кімнат і господарських приміщень у будинку. Але на щось більше (приміром, замінити убудований гараж на окремо вартий) розраховувати вже не доводиться. Іноді замовники вибирають компромісний варіант: здобувають типовий проект із умовою «припасування» під власні потреби силами автора проекту (авторський нагляд за ходом будівництва). Останнє можуть собі дозволити далеко не всі клієнти: якщо архітектурна студія перебуває в Петербурзі, а ділянка, скажемо, у Новгородській області, відрядні на виїздисторони, щонаглядає, можуть швидко наблизитися до вартості проекту. Але навіть якщо «припасуванню» проекту під запити клієнта ніщо не перешкоджає, у цьому рішенні можна знайти як позитивні, так і негативні сторони. Серед позитивних - право сподіватися на те, що будинок буде бездоганний. А в числі негативних - наближення фінальної вартості даних робіт до витрат на індивідуальний проект. Але більші надії на можливість компромісу харчувати все-таки не коштує. Типовий проект, з погляду його архітектора, можна зрівняти із книгою, автор якої поставив останню крапку у своєму опусі. Спробуйте змусити маститого письменника без кінця переробляти свій роман, скорочувати, розширювати й перекроювати сюжет, те додаючи, те видаляючи окремого глави. Так він краще напише ще один шедевр, чим піддасть себе подібним до борошн! Приблизно так найчастіше почуває себе й архітектор, до якого приходить замовник із проектом з каталогу й вимагає «отут зменшити, отут додати». Стандартна відповідь на такі прохання: «Краще замовити індивідуальний проект. Тим більше що коштувати він буде стільки ж, скільки готовий проект із усіма необхідними вам змінами». Іноді така відповідь не позбавлений підстав. Основа майбутнього будинку - архітектурно-будівельна частина, витрати на яку становлять 80-85% вартості проекту. Інженерна документація до архітектурно-будівельної частини в більшості випадків включає три розділи: «Водопровід і каналізація», «Опалення й вентиляція» і «Електрика». Переробка тільки одного з них найчастіше обходиться в половину вартості типового проекту. При значних переплануваннях потрібно міняти всі три інженерних роздягнула. Таким чином, ціна типового проекту може помітно зрости. Приміром, мені відомий випадок, коли покупець популярного типового проекту прийняв рішення значно збільшити площу басейну. Незважаючи на те що зовні котедж залишився без змін, це рішення спричинило перерахунок всіх інженерних систем, за винятком, мабуть, тільки конструкції покрівлі. Поза тим що змінився фундамент, довелося зробити перерахунок параметрів висвітлення, опалення, водопроводу й каналізації для цокольного поверху, що був «заточений» під басейн. Ще приклад: покупець іншого проекту вирішив відмовитися від гаража, вибудувавши на його місці басейн. Для цього довелося переробити всі три розділи. При заміні матеріалу стін також потрібен перерахунок архітектурно-будівельної частини. Витрати - від половини вартості проекту. При заміні типорозміру цегли виробляється заново розрахунок прорізів. З покрівлею складніше. Якщо металочерепицю замінити на гнучку або іншу покрівлю, головне, не дуже важку, - ніяких проблем. Але вибір масивної натуральної черепиці зажадає перерахунку кроквяної системи (а це окремий кошторис). Ще одна стаття додаткових витрат - внесення змін у фундамент. Допустимо, у проекті закладений стрічковий фундамент. Але в деяк
их районах з високим рівнем підйому ґрунтових вод будинок можна «посадити» тільки на фундаментну плиту. У цьому випадку потрібно звертатися до архітектора за допомогою. Нерідкі випадки, коли фундамент перероблявся будівельниками, а потім ішов тріщинами, тому що був неправильно перелічений архітектурно-будівельний розділ. Перерахунок фундаменту обійдеться замовникові приблизно в 25% продажній вартості проекту. А тепер - про ціни. Вартість типового проекту в петербурзьких архітектурних бюро звичайно становить 300-700 доларів залежно від площі. Середня ставка за комплект архітектурно-будівельних креслень по індивідуальному проекті коливається в межах 15-30 діл./кв. м загальної площі. Причому ціни постійно ростуть, ще три^-трьох-три-два-три роки тому ця «вилка» була 7-10 дол./кв. м. Таким чином, 15 діл./кв. м - це мінімум, на який необхідно орієнтуватися, починаючи пошуки індивідуального архітектора для індивідуального проекту. Неважко підрахувати, що вартість комплекту креслень для будинку 250 кв. м обійдеться в 3750-7500 діл. Багато це або мало? У порівнянні з вартістю будівництва цегельного будинку такої ж площі - 2-4%, тобто не така вуж і висока плата за унікальність. Якщо, звичайно, проект дійсно буде унікальним. Часом індивідуальний проект виявляється модифікацією існуючі раніше - архітектори, звичайно ж, мають у своєму розпорядженні відпрацьовані варіанти.

У будь-якого бажаючого придбати заміський будинок обов'язково виникає наступне питання: що краще - купити вже готовий або замовляти будівництво нового. Спробуємо розглянути плюси й мінуси кожного підходу. Тут є два шляхи: або купити будинок, у якому вже жили люди, або вибрати зовсім новий. Звичайно, головним плюсом цього варіанта є можливість оцінити будинок у всій вроді, тобто побачити його таким, який він є, і відразу вирішити - підходить або не підходить. Однак це одночасно є й недоліком - будинок уже побудований, і його інтер'єр змінити складно, а в деяких випадках - неможливо. Зате в'їжджати в готовий будинок можна відразу після оформлення угоди. БУДИНОК ДАВНЬОЇ БУДІВЛІ, те, звичайно, швидше за все, виникне потреба в ремонті через зношування й застарілість яких-небудь елементів обробки або конструкцій, труб і проводки. У старому будинку можлива також недостатня оснащеність із погляду інженерного забезпечення (тільки грубне опалення, ви-гребна яма, "зручності" у дворі й т.п.). Відповідно - на приведення всього вищевикладеного в порядок будуть потрібні додаткові витрати. Також деякі люди можуть випробовувати якийсь психологічний дискомфорт через те, що в будинку вже жили люди, - "не зовсім моє". При всьому при тім обжитої будинок має свої безсумнівні достоїнства: це й значно менша вартість покупки, і розробленість ділянки (наявність посадок, городу й т.п.), і вже наїжджені, зручні під'їзди до ділянки, що існують протягом багатьох років. ЯКЩО БУДИНОК ЗОВСІМ НОВИЙ, виникає небезпека покупки кота в мішку: можливий лише візуальний огляд конструкцій, а їхня якість виявиться тільки в процесі експлуатації. Не виключається також незадоволеність у використаних матеріалах внутрішньої або зовнішньої обробки - від кольорів покрівлі до типу встановлених розеток і вимикачів. Ціна такого будинку, зрозуміло, виявляється вище, ніж будови, що побывали в експлуатації. Але, звичайно, що й говорити, новий будинок є новий будинок, і в нього можна в'їжджати відразу після оформлення угоди. Для багатьох вирішальним фактором на користь даного варіанта є відсутність попередніх мешканців. При будівництві нового будинку основним недоліком є відносно довгий строк, на який відкладається можливість відпочити за містом у своєму власному упорядженому котеджі: спочатку це пошук підходящої земельної ділянки, потім - вибір типу будинку, його проектування й, нарешті, будівництво. Також бажаючого втілити в життя свою мрію очікує більш-менш тривала тяганина з оформленням новоспорудженої нерухомості. Так що найбільш нетерплячим можна порекомендувати звернутися до вже описаного вище варіанту покупки готового будинку. Та й ціна самостійно вибудуваного будинку, звичайно, вище, ніж покупка готового. На це є свої причини: інфляція, бажання використати нові технології й домогтися того, щоб будинок вийшов сучасним і упорядженим, а також багато чого іншого. Але, якщо перераховані вище труднощі вас не лякають, то перед вами відкривається перспектива втілити в життя свою мрію про заміський будинок саме в тім виді, у якому ви собі її представляєте. Перелічимо тільки деякі із плюсів цього варіанта:

Продолжить чтение »

Ми вже звикли до постійних змін у всіх сферах життя: не встигнеш придбати один домашній кінотеатр або мобільний телефон, як уже винайшли щось нове, ще більш просунуте. У світі архітектурних проектів заміських будинків еволюція не настільки стрімка, але при цьому не менш ефектна. Прийнято вважати, що наша країна безнадійно відстала від життя по частині архітектурного прогресу - невипадково перемоги на всіх найгучніших архітектурних конкурсах дістаються західним «зіркам». Однак до ринку заміських котеджів мода на західні «зірки» поки не докотилася. Далеко не кожний навіть самий забезпечений приватний забудовник готовий розщедритися на залучення іноземних архітекторів до будівництва свого заміського будинку. Але нічого страшного в цьому немає. Адже навіть готові проекти, які пропонуються забудовникам спеціалізованими виданнями, усього за кілька років зробили гігантський ривок - від квазізамков і псвевдодворянських садиб до раціональних і комфортних будинків, ні в чому не уступають закордонним аналогам. Причому немаловажну роль тут грає й еволюція замовників, більшість із яких, незважаючи на політичну кон'юнктуру, прийшли до переконання: «The West is the best!» Втім, є бажаючі будувати будинку в архітектурних стилях минулих століть, але їхнє число зменшується з кожним роком. На ринку заміської нерухомості сьогодні пропонується як мінімум п'ять варіантів рішення «котеджного питання». Перший - покупка готового будинку на вторинному ринку. Другий - покупка споруджуваного будинку в котеджному селищі. Третій - звернення до будівельної компанії для будівництва будинку «під ключ». Четвертий - покупка готового проекту (джерела: архітектурні студії, каталоги, сайти й спеціалізовані журнали) з наступним пошуком підрядників. П'ятий - замовлення індивідуального проекту в архітектурній студії, що надає для його втілення «своїх» будівельників або можливість замовникові самостійно вирішувати це завдання. Кожний із цих варіантів має чимало плюсів і мінусів. Зупинимося тільки на четвертому шляху. Покупці готових проектів, з одного боку, мають досить високий дохід, щоб відмовитися від типових рішень, пропонованих будівельниками, а з іншого боку - не готові викласти кілька тисяч євро й більше за оригінальний проект. Інакше кажучи, вони виступають за максимально широкий вибір, обмежений нинішніми рамками російських банків, проектів, рахунок яким давно йде на тисячі. Але й серед тисяч проектів завжди перебуває трохи фаворитів, які задовольняють найбільшому числу побажань різних фокусів-груп забудовників. Які ж готові проекти можуть претендувати на лідерство на ринку заміського будівництва в новому сезоні? Спостерігаються дві тенденції. Перша: затребувані практично всі цікаві проекти. Смаки покупців різноманітні, тому реальні шанси мають проекти із самими різними архітектурними й концептуальними рішеннями. У кожного з них своя цільова аудиторія. І друга тенденція: підвищення вимог до стилістичної строгості проекту. Безглуздим змішанням різних архітектурних епох під соусом «щоб було багато» уже нікого не спокусити. Приведемо кілька прикладів нових готових проектів, у яких є всі шанси на успіх. Невеликий, але затишний пінобетонний котедж із облицюванням загальною площею 114 кв. м (проект H-1268-1) орієнтований на хазяїнів з порівняно скромними запитами. Він відрізняється простотою форми й зручним плануванням. А використання недорогих матеріалів і раціональне конструктивне рішення роблять його досить недорогим і доступним житлом. Цей невеликий будинок дуже привабливий зовні. Ця привабливість досягається за рахунок точних пропорцій фасадів і якісних оздоблювальних матеріалів, застосування яких по проекті варіативно. Наступний у нашій вибірці - шале загальною площею 272 кв. м (проект G-1330-0) з низько, майже до самої землі, що спускається покрівлею, що відрізняється як привабливістю зовнішнього вигляду, так і вдалим плануванням. На другому поверсі організовані спальні, ванна й сауна. Дві суміжні спальні мають вихід на балкон. Горищний поверх при певних заходах може бути пристосований для проживання або господарських потреб. Підвал у будинку відсутній. Раціонально спланований, економічний за матеріалами, каркасний будинок з терасами, загальною площею 150 кв. м (проект E-1284-0) - дійсна знахідка для невеликої родини із середнім статком. Всі його п'ять житлових кімнат і кухня розмістилися на одному поверсі й у мансарді. Підвал і горище відсутні. У мансарді а

У проходженні етапів будівництва індивідуального будинку ми просуваємося усе далі. На наступному етапі проект перетворюється в більше предметний, детальний, і будинок - у всякому разі на папері - нарешті знаходить реальні обриси. Ця стадія називається робочим проектуванням. Як ми пам'ятаємо, на попередньому етапі концептуального проектування створюється загальне архітектурно-планувальне рішення майбутнього будинку: визначаються поверховість, состав приміщень, їхнє взаємне розташування. Крім того, установлюється висота поверхів і приймається рішення про наявність у будинку горища й мансарди. Підсумком звичайно є ескізні плани поверхів і фасадів будинку, план покрівлі й креслення розташування будівлі на ділянці. Складається також загальна пояснювальна записка. На цій стадії ще є можливість без особливої праці щось поміняти. Далі починається етап робочого проектування. Робочий проект при бажанні теж можна міняти, все-таки переписати паперу - не стіни переносити, однак зробити це вже складніше, і часу на таку переробку витрачається більше. У робочому проекті будинок з'являється не «у загальному й цілому», а цілком конкретно й детально - таким, яким його побачить сторонній спостерігач після будівлі. Тут уже повинні бути точно визначені розміри, тип фундаменту, характер перекриттів, внутрішніх перегородок, вид покрівлі; у проект повинні бути включені сходи, карнизи, балкони, тераси, веранди, а також котельня й гараж. Зрозуміло, існує певна система проектної документації на будівництво індивідуальних житлових будинків. Зокрема, основні вимоги до робочої проектної документації викладаються в ДЕРЖСТАНДАРТ 21.101-93. Є й інші нормативні документи, які в повному обсязі регулюють створення робочого проекту аж до нюансів складання того або іншого документа. Адже робочі креслення, підкреслимо, складаються для майбутніх будівельників, які прийдуть на ділянку й почнуть по цих кресленнях зводити будинок. Хоча в нашому випадку, звичайно, у такі подробиці, важливі лише для професіоналів, ми вникати не будемо. Замовникові треба тільки загалом знати, які документи оформляються в процесі створення робочого проекту й що в них повинне бути відбите. На етапі робочого проектування в першу чергу докладно розробляється архітектурна частина. Що цілком зрозуміло: будинок повинен стати перед будівельниками в натуральну величину в деталях і подробицях. Для цього складається ряд документів, зокрема, генеральний план майбутнього будинку. В одних втілюється архітектурно-будівельна частина, в інші проробляються й обґрунтовуються архітектурні рішення. Після цього розробляється конструктивна частина, що не менш важлива. Втілюються такі розробки й у тих документах, де окремо повинні бути промальовані й охарактеризовані залізобетонні, металеві й дерев'яні конструкції. У першу чергу визначається глибина закладення підошви фундаменту, та й сам фундамент повинен стати на робочих кресленнях цілком конкретно, із вказівкою всіх розмірів і особливостей. Всі «за» і «проти» варто взяти до відома. Характер навантажень на ґрунт необхідно визначити однозначно, адже саме він буде диктувати той або інший пристрій фундаменту. І якщо, допустимо, фундамент стрічковий, то ширина й глибина так званої «стрічки» установлюються точно й не підлягають зміні. Виправити готовий фундамент украй важко, а витрати отут можуть бути просто гігантськими. Робоче креслення повинен неодмінно враховувати таке явище, як морозне обдимання ґрунту, тобто підошва фундаменту повинна йти нижче рівня промерзання ґрунту. Крім того, у робочій документації прописують необхідність гідроізоляції (така потрібна, як правило) і її тип. Гідроізоляція фундаменту й підвальних приміщень, як відомо, може бути різної: обмазувальної, проникаючої, вертикальної, горизонтальної й т.п. І всі ці тонкості повинні обов'язково відбиватися в робочих кресленнях, а не визначатися в процесі будівництва методом тика. Далі перевіряється несуча здатність всіх конструкцій будинку, обраних на першому етапі концептуального проектування. Після чого проводяться докладні розрахунки по всіх несучих конструкціях будинку, для того щоб у майбутньому виключити які-небудь обвалення або тріщини в них. Автоматично визначається товщина стін і перекриттів, відповідно створюється база для розрахунку витрат будівельних матеріалів. Крім того, конструюються всі вузли сполучення будівельних конструкцій. Підсумком другого етапу прое
ктування заміського будинку стає повний комплект робочих креслень всіх конструкцій будинку. Однак креслення конструкцій, а також пророблена архітектурна частина - далеко не все, що потрібно на даному етапі проектування. Ці документи дозволяють створити всього лише «коробці», у той час як сучасний заміський будинок являє собою складне інженерно-технічне спорудження з масою різних комунікацій усередині. Вартість інженерних систем буває порівнянна з витратами на зведення фундаменту, що несуть стін, перекриттів і покрівлі (іноді інженерія навіть дорожче «коробки»). Найважливішою частиною робочого проекту є вибір інженерних систем майбутньої будівлі й місць прокладки комунікацій, а також погоджування їх з архітектурними й конструктивними рішеннями. Інженерну частину звичайно розбивають на дві системи: внутрішніх і зовнішніх мереж. Комплекти робочих документів на зовнішні й внутрішні інженерні мережі складаються окремо, оскільки согласовываются різним образом, та й ступінь відповідальності й компетентності домовласника отут різна. Зовнішні мережі підключаються до загальних магістралей - газовим, водопровідним, до електричних підстанцій, і необхідна грамотне стикування із цими комунікаціями поряд з оформленням відповідної дозвільної документації. Розведення внутрішніх інженерних мереж здійснюється в основному по примсі хазяїна будинку. Тут теж слід дотримуватися ряду прописаних нормативів і правил монтажу й експлуатації, але волі, а також погоджень менше. Особливо відзначимо розумну стадіальність вибору інженерного встаткування й, відповідно, ефективність робочого проектування комунікацій. Ще на етапі концептуального проектування досить бажано визначитися з агрегатами й загалом представляти розташування тій же котельні, потужність казана, знать потрібне кількість води, електрики, урахувати потужність всіх споживачів електроенергії, продумати необхідність установки резервного генератора, прикинути, чи потрібні дорогі очисні пристрої для питної води, і т.п.Вся ця інформація й ухвалені рішення потім послужать як база для робочого проектування інженерних систем. Будь-які недоробки проекту в цій частині чреваті в найкращому разі істотними додатковими витратами на реконструкцію вже побудованого будинку, у гіршому - або серйозними обмеженнями в користуванні системами, або неможливістю їхньої експлуатації. По кожній зовнішній системі складається комплект робочих документів. Приміром, при підключенні до газової магістралі в цих документах повинен бути промальований минаючий по ділянці газопровід з відповідним технічним обґрунтуванням його прокладки й вказівкою характеристик. Якщо використається рідке паливо, то разом з проектом повинен бути передбачений паливний резервуар певного обсягу, що звичайно заривається на території ділянки. Відповідним нормативам оформлення вимагають зовнішні електричні мережі, системи автономної (або центральної) каналізації, а також система водопостачання котеджу, що являє собою, як правило, шпару з насосом і водопровід. При складанні робочого проекту зовнішніх і внутрішніх мереж домовласникові нема рації вникати в усі нюанси - прокладка інженерних комунікацій, а також установка встаткування є прерогативою фахівців. Мова йде про необхідний мінімум знань, що не дозволить потрапити впросак, навіть якщо підрядник несумлінний або безвідповідальний. Якщо говорити про систему газового опалення, то й проект розведення внутрішніх мереж, і саме розведення повинна здійснювати професійна компанія, що має відповідні ліцензії на такого роду роботи. При цьому бажано, щоб проект передбачав розташування газового казана в окремому приміщенні (виключення можуть становити деякі моделі настінних казанів). Якщо передбачається іноді міняти вид палива, то можливість установки на казані пальника іншого типу повинна бути відбита вже в документації робочого проекту. Всі приміщення, де встановлені газові прилади - казани, колонки, газові плити, - необхідно обладнати витяжною вентиляцією. Розводити по будинку труби, по яких буде циркулювати теплоносій, треба раціонально й, природно, без порушення будівельних норм. Домовласник повинен мати загальне подання про проектування димоходу. Ця найважливіша частина системи опалення (причому не тільки газової) повинна бути також продумана й втілена в робочих кресленнях. Димохід при цьому не повинен проходити поруч зі спальними приміщеннями, дитячими кімнатами й кабінетом
, інакше життя в будинку може бути отруєна як у переносному, так і в буквальному значенні. Проекти інших опалювальних систем також складаються відповідно до діючих нормативів і з урахуванням специфіки конкретного встаткування. Вищевикладеним етап робочого проектування не вичерпується. У завершення треба в обов'язковому порядку провести вв'язування всіх прийнятих інженерних систем і будівельних конструкцій. І якщо інженерія й конструкційна частина входять у протиріччя, потрібно внести корективи в проект із тієї або іншої сторони. Крім того, робоче проектування містить у собі складання кошторисів на майбутні роботи, щоб і замовник, і виконавці розуміли масштабі майбутніх витрат. Якщо цього не зробити, робота на певній стадії може загальмуватися, оскільки не вистачить засобів на матеріали або на проміжну оплату за виконані роботи. При складанні кошторисів всі фінансові міркування повинні бути розумними, аргументованими й при необхідності відбиватися в робочій документації. У ході робочого проектування повинен складатися й дизайн-проект інтер'єра. До внутрішніх опоряджувальних робіт, здавалося б, ще далеко, однак з інтер'єром потрібно визначатися вже на цій стадії. І погоджувати його з конструктивними й інженерними рішеннями теж потрібно на цьому етапі. Адже нерідко без своєчасного подібного вв'язування потім прийде жертвувати або цікавими дизайнерськими знахідками, або вже втіленими архітектурно-конструктивними рішеннями. Необхідно скласти й проект організації будівництва, а ще варто проробити технологію, тобто ті методи й ноу-хау, за допомогою яких втілений на папері проект буде реалізовуватися. Ну й, природно, слід правильно й вчасно провести всі необхідні узгодження з відповідними інстанціями.

Будинок звичайно будують по робочому проекті, у якому є всі необхідні для цієї відомості: архітектурні, конструктивні, інженерні рішення, а також перелік матеріалів, що вимагаються, по якому визначають майбутні фінансові витрати й закуповують все необхідне. Будувати можна по індивідуальному, типовому й індивідуальному проекті повторного застосування. У чому ж складається принципова відмінність цих форм проектування? Індивідуальні проекти розробляють у відповідності з усіма вимогами замовника, а також з урахуванням особливостей ділянки й найближчого навколишнього ландшафту. Архітектурне рішення будинку орієнтується на "смакові" пріоритети замовника і його матеріальні можливості, планувальний^-планувальне-функціонально-планувальне - на конкретний склад і розпорядок життя родини. Орієнтацію, габарити, конфігурацію й розташування будинку при проектуванні погоджують із організацією всього ділянки в цілому. Конструктивне рішення виконують із урахуванням кліматичних особливостей місцевості, характеристики ґрунтів на місці забудови, глибини їхнього промерзання, висоти стояння ґрунтових вод, а також існуючої будівельної бази. Інженерне забезпечення будинку розробляють на основі можливостей і потреб замовника. Будівництво по типових і індивідуальних проектах повторного застосування пов'язане з рядом проблем і особливостей. Типові проекти - це "напівфабрикати", їх виконують розраховуючи на передбачуваного замовника й умовні дані про місце будівництва. Чи можна будувати по придбаному вами готовому типовому або індивідуальному проекту повторного застосування, які не розраховані на ваші вимоги й особливості місця будівництва? Чи може бути такий будинок зручним, міцним, гарним? Безсумнівно, якщо пристосувати його конструктивні й інженерні рішення до конкретних умов будівництва, а архітектурні - до ваших вимог і особливостей ділянки. Цю роботу називають "прив'язкою проекту до місця будівництва". "Прив'язка" конструктивного рішення будинку. Розрахунок несучої здатності фундаменту в типовому проекті ґрунтується на умовних характеристиках ґрунтів підстав. Якщо вони не відповідають даним ділянки будівництва, конструкції фундаменту можуть не забезпечити міцність будинку. Тому важливо "прив'язати" фундаменти до конкретних умов. Що це значить? Конструкція фундаменту повинна відповідати характеру ґрунтів у місці будівництва. Здатність витримувати навантаження в різних фунтів неоднакова. Ніж слабкіше ґрунт, тим ширше треба робити підошву фундаменту. Якщо в місці будівництва будинку ґрунти слабкіше проектних, необхідна переробка конструкцій фундаментів з метою їхнього посилення, заглубления, збільшення площі опори. Якщо висота стояння фунтових вод вище підошви фундаментів будинку, потрібно проробити влагозащитные заходу: гідроізоляцію й зниження рівня ґрунтових вод дренажом. Для захисту фундаментів будинку від верховодки треба виконати водовідвідне планування площадки, на якій він розташований. Крім того, важливо, щоб глибина закладення фундаментів була більше глибини промерзання ґрунту. Якщо прийнята в типовому проекті глибина промерзання менше, ніж у місці будівництва, величину заглубления фундаментів варто збільшити до розрахункових значень. Бетонні вироби, будівельні й оздоблювальні матеріали в типовому проекті застосовуються по діючий у місці розробки каталогу. Якщо у вашій місцевості немає закладених у проект матеріалів, потрібно їхня грамотна заміна: цегла - на бетонні блоки або брус, один тип перекриттів або матеріал покрівлі - на інший Заміна може бути зроблена розроблювачами проекту в порядку авторського нагляду за будівництвом будинку. "Прив'язка" інженерних систем Інженерне забезпечення будинку (гаряче й холодне водопостачання, электро- і газообеспечение, каналізація) у типовому проекті звичайно розраховано на приєднання до селищних або міських комунікаційних мереж. У будівельній практиці звичайно застосовують комбіновану посадку будинку в залежить доробка проекту по устрої автономних систем. "Прив'язка" архітектурного рішення будинку Для здійснення будівництва необхідно вирішити ряд завдань, що дозволяють "вписати" будинок у ділянку. Повинна бути вирішена проблема "посадки" будинку на рельєф ділянки, тому що типовий проект виконують із розрахунку його будівництва на рівній площадці. У реальному житті таких умов не буває - хоча б невеликі ухили на ділянці завжди є. Існують два основних способи "посадк